Відкритий лист-звернення

Міському голові Черкас
Одаричу С.О.
Депутатам Черкаської міської ради

Шановний Сергію Олеговичу!
Шановні депутати міськради!


Звернутися до Вас відкритим листом спонукали важливі сьогоденні події, які відбуваються в Україні, області, в місті, яке кожному з нас дороге. Щойно Верховна Рада України прийняла пакет законів із декомунізації, одним із яких – «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» – передбачено очищення топонімічної сфери населених пунктів від згаданих символів. Мовиться, отже, про топонімічну «політику» в Черкасах. Одразу зауважуємо, що цілком схвально ставимося до процесу декомунізації та підтримуємо його. Глибоко непокоїть нас інше: як будуватиметься згадана топонімічна політика в місті, яка топонімія прийде на зміну тоталітарній і мілітарній.

Річ у тім, що новостворена топонімічна комісія, на наше глибоке переконання, є фахово однобічною, сформована майже цілком із фахових істориків одного навчального закладу (теперішніх викладачів і недавніх випускників), а вже це саме звужує поле можливих (і потрібних) дискусій при обговоренні справді важливих питань. Перші ж прийняті комісією рішення продемонстрували таку однобічність поглядів на проблему міської топонімії, спровокували достатньо гостре, критичне обговорення в ЗМІ. Ширше ж ознайомлення з «Концепцією топонімічної політики Черкаської міської ради», а особливо додатки з пропозиціями нових домінантів, які називаються авторами «Концепції…», викликають глибоке занепокоєння чи і принципове несприйняття. На 90-95% це номінативи з історії.

Ніби й не було за багатовікову історію краю славних подій і персоналій зі сфер культури, науки, літератури, мистецтва, виробництва тощо. Включені до «Концепції» кілька персоналій із названих сфер – то тільки крапля в морі. Виникає обґрунтована підозра в тому, що переважна більшість членів комісії – істориків просто не знають ширших меж історії – культурної, літературної, мистецької і т.д. Для прикладу, хіба не заслуговують на увічнення в топонімії Черкас Раїса Кириченко та Ольга Павловська, Анатолій Пашкевич та Іван Гайдук, Іван Гончар і Катерина Білокур, Олексій Баранников і Тодось Осьмачка… Цей славний пантеон можна продовжувати і продовжувати.
Натомість комісія пропонує «сінно-солом’яну» топонімію чи увічнення достатньо сумнівних в історичному сенсі персоналій (див. додатки до «Концепції»).

Ми переконані, що склад топонімічної комісії має бути переглянутий, і до неї мають бути включені обізнані фахівці з інших сфер буття, представники творчих спілок. І це не для якоїсь альтернативності позицій при обговоренні питань топонімії, а для якомога повнішого і компетентнішого врахування багатющої та різногранної історії краю, адекватного її відображення на мапі Черкас.

Щиро сподіваємося на врахування нашого звернення.

Зі щирою повагою до Вас

Іван Фізер, заслужений художник України, відповідальний секретар ЧОО Національної спілки художників України.
Леонід Трофименко, заслужений діяч мистецтв України, художній керівник і головний диригента Черкаського академічного українського народного хору.
Володимир Ткаченко, письменник, голова ЧОО Національної спілки письменників України.
Ольга Мартинова, заслужений майстер народної творчості України, голова ЧОО Національної спілки народних майстрів України.
Володимир Поліщук, письменник, професор, завідувач кафедри української літератури і компаративістики ЧНУ ім. Б.Хмельницького.

novadoba.com.ua