Серед людей поширюється паніка через новину про притягнення до кримінальної відповідальності за несплату житлово-комунальних послуг.

Але перше, на чому варто наголосити – відносини отримувача послуг, тобто громадянина, та надавача послуг, відповідної компанії, організації, комунального підприємства, регулюються ЦИВІЛЬНИМ законодавством. Про жодну кримінальну відповідальність тут не йдеться.

Так само, у його площині діють державні посередники, що вирішують проблему заборгованості. Про жодне притягнення до кримінальної відповідальності в цьому випадку не йдеться.

По-друге, слід розглянути це питання більш детально. Надавач послуг має право на застосування таких заходів у разі несплати рахунків: нарахування пені, припинення постачання послуг та стягнення боргу.

Нарахування пені законодавством нині не врегульовано.

Така опція для постачальників була обмежена з 1996 до 2011 через заборгованість держави по заробітних платах.

Законодавці намагалися врегулювати це питання минулого року, і заклали 0,1% пені у новому проекті закону про житлово-комунальні послуги. Однак, його не ухвалили.

Разом із тим, у разі несплати послуг заборонено припиняти тепло-, водо-, енерго- і газопостачання у жилі приміщення, а також виселяти звідти людей.

Таким чином, залишається варіант із стягненням боргу через судовий процес.

Боржнику має надійти повідомлення із сумою боргу та пропозицією сплатити його у 7-денний термін. Будь-які сповіщення-залякування на дошках оголошень не мають жодної юридичної сили.

Якщо боржник не реагує, починається судовий процес. Тільки у разі програшу справи в суді, борг треба сплачувати.

Сума боргу покривається за рахунок наявних коштів (рахунків), зарплати, стипендії, пенсії. У разі нестачі чи відсутності необхідної суми, борг може бути погашений за рахунок рухомого, в крайньому випадку, нерухомого майна.

Останній варіант розглядають у випадку, якщо сума боргу перевищує 10 тисяч гривень.

Оскільки кількість неплатників зростає, надавачі послуг вдаються до певного тиску. Але не треба піддаватися паніці.

Є захист від стягнення боргу для малозабезпечених сімей, а судова практика демонструє більш гуманний підхід – зазвичай суд призначає стягування частини зарплати для погашення боргу.

Олег Петровець, депутат Київради від "Солідарності"